Було проведено Уроки Пам'яті, Мужності, години спілкування, виставки та інше. Діти переконались, що війна – це зло, має початок і кінець, має своїх винуватців, яких до покарання приводять Міжнародні судові трибунали. Після цього, ті хто пережив, переболів цю жахливу війну мають залікувати рани, втамувати біль втрат, об'єднатися заради майбутнього, жити в мирі і злагоді, зробити все можливе, щоб відвернути війну в майбутньому.

За 74 післявоєнні роки історію неодноразово прагнули переписати в угоду правителям. Але ми пам’ятаємо – перемогу здобув народ, простий солдат, втративши мільйони жителів. Саме про них, солдатів війни, ми вели розмову на протязі місячника. Переконані в тому, що символом нашої пам'яті – є квітка маку, пелюстки якого символізують життя, а чорна цятка – смерть від кулі. Саме Мак Пам'яті підкреслює, що найбільша цінність, яку має людина є життя, а не перемоги присвячені черговим ідеологічним датам, заради яких гинули мільйони. Життя потрібно берегти.

Сирівська громада втратила в роки війни 318 односельців. В 2018 році пішов у вічність останній живий свідок – Ткаченко Михайло Ілларіонович.

Місячник завершився 9 травня – мітингом-реквієм біля Обеліску Слави і Братської могили.

Не забути нам ніколи тих, хто здобув перемогу над нацизмом ще й тому, що сьогодні на Сході України проводяться військові дії, гинуть кращі сини і доньки, гинуть мирні жителі, гинуть діти.

В подальшій роботі по військово-патріотичному вихованню ми маємо враховувати цю ситуацію, формувати світогляд підростаючого покоління на цю найбільшу проблему сьогодення України.